Словарь української мови (1924)/серп

Додати посилання
Матеріал з Вікіджерел
◀ сернюк Словарь української мови
Борис Грінченко
С
серп 		серпанковий ▶
Берлін: Українське слово, 1924

Серп, па́, м. Серпъ. Багатого і серп голить, а убогого і бритва не хоче. Ном. № 1600. Ум. Се́рпик, серпо́к.

Отримано з https://uk.wikisource.org/w/index.php?title=Словарь_української_мови_(1924)/серп&oldid=497984