Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/сидень

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
С
сидень
Берлін: Українське слово, 1924

Си́день, дня, м. Сидящій на одномъ мѣстѣ, малоподвижный человѣкъ, домосѣдъ. Оце ще сидень, — і між люде ніколи не вийде!