Словарь української мови (1924)/сидьма

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
С
сидьма
Берлін: Українське слово, 1924

Си́дьма, нар. Сидя. Він був сидьма тоді, як нас покликали, — сидів, а не лежав. Екат. у.