Словарь української мови (1924)/сила
| ◀ сикорка | Словарь української мови С сила |
силак ▶ |
|
Си́ла, ли, ж. 1) Сила, мочь, могущество, преобладаніе, власть, значеніе. Ніякою силою не одоліє. ЗОЮР. Божа воля, Божа й сила. Ном. № 21. Голубчики, каже, не наша сила. ЗОЮР. I. 71. Як ще були козаки у старосцини Солтикової, то вже було без його не пійдуть гряничиться, бо не їх буде сила. ЗОЮР. I. 109. Си́лою. Насильно. Людей гонили силою на присягу, то й батько присягав на унію. ЗОЮР. I. 137. Си́лу взя́ти. Пріобрѣсти власть. У си́лу вбива́тися. Входить въ силу, укрѣпляться. В-си́лу. Едва, съ трудомъ, еле. Кінь у-силу йде. Грин. II. 55. В-силу бідолахи втекли од його. МВ. I. 151. Си́лу-в-си́лу. Едва, съ большимъ трудомъ. Як я молодою бувала, по 40 вареників їдала, а тепер хамелю, хамелю — силу-у-силу 50 іззіси. Ном. № 8146. На-си́лу, на превели́ку си́лу. Съ трудомъ, съ величайшимъ трудомъ. Над си́лу. Сверхъ силъ. Че́рез си́лу. Противъ желанія, принуждая себя: сверхъ силъ. Через силу п'є горілку. Роблю через силу. МВ. II. 14. Од си́ли. Самое большее. Цим чоботям од сили три карбованці ціна. Кролев. у. В чім си́ла? Въ чемъ суть? въ чемъ дѣло? Не в тім сила, що кобила сива, а в тім, що не везе. Ном. № 7221. Зна́ти в чому́ си́лу. Знать въ чемъ толкъ. Розумний чоловік і в конях силу зна. Греб. 382. 2) Небе́сна си́ла. Ангелы. Нечи́ста си́ла. Дьяволъ, чортъ. 3) Много, множество. Там була людей велика сила. Худоби в його сила. Грин. III. 226. Ще більша сила відьом налетіла у хату. Грин. І. 67. 4) Під си́лу, попід си́лу. Подъ мышки. Ой узяли Парасуню попід обі сили, повели ю за Станислав та й там повісили. Гол. І. 58. Ум. Си́лка, си́лоньна, си́лечка, си́лочка. Чуб. V. 875. МВ. (О. 1862. III. 44). Бери, синочку, скільки силочка зможе. КС. 1883. II 381.