Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/синьота

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
С
синьота
Берлін: Українське слово, 1924

Синьота́, ти́, ж. Синій цвѣтъ. На плахті синьоти багато, то й звуть: плахта-синітка. Волч. у.