Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/сипонути

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
С
сипонути
Берлін: Українське слово, 1924

Сипону́ти, ну́, не́ш, гл. Сильно посыпать сразу. Комарів як сипоне, то аж світа не видко. Зміев. у.