Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/сир

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
С
сир
Берлін: Українське слово, 1924

Си́р, ру, м. 1) Сыръ. 2) Творогъ. Масляниця баламутка: обіщала масла й сиру, та не хутко. Ном. № 256. Ум. Сире́ць.