Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/сирий

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
С
сирий
Берлін: Українське слово, 1924

Сири́й, а́, е́. 1) Сырой, не сваренный. Сире м'ясо, сира картопля. 2) Сырой, влажный. Щоб тебе сира земля пожерла. Ном. № 3792. 3)? Сира душа їсти хоче. Ном. № 1584. Ум. Сире́нький, сире́сенький.