Словарь української мови (1924)/сиричуватий
| ◀ сиричина | Словарь української мови С сиричуватий |
сирівець ▶ |
|
Сири́чуватий, а, е. Недостаточно выдѣланный, изъ недостаточно выдѣланной кожи. Підошва сиричувата. Сиричуваті постоли. КС. 1883. I. 33.
| ◀ сиричина | Словарь української мови Борис Грінченко С сиричуватий |
сирівець ▶ |
|
Словарь української мови — С
сиричуватий
Борис Грінченко
1924
Сири́чуватий, а, е. Недостаточно выдѣланный, изъ недостаточно выдѣланной кожи. Підошва сиричувата. Сиричуваті постоли. КС. 1883. I. 33.