Словарь української мови (1924)/сирно

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
С
сирно
Берлін: Українське слово, 1924

Си́рно, на, с. Маленькій, низенькій столикъ, вокругъ котораго сидятъ на землѣ. О. 1861. XI. Кух. 26. Прийшли брати до судді, вклонились, положили по звичаю на сирно буханці. Стор. I. 33.