Словарь української мови (1924)/сировиця

by Борис Грінченко

◀ сировий

Словарь української мови Борис Грінченко С сировиця

сировоїдка ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Сирови́ця, ці, ж. 1) = Сириця. Ой бив ти ж мене сировицею. Грин. III. 335. 2) Красильное сѣрое вещество въ холстѣ. Сум. у. Вода витягає сировицю з полотна. 3) Соленая вода (въ землѣ), изъ которой вывариваютъ соль. Шух. I. 16.