Словарь української мови (1924)/сичати
| ◀ сичання | Словарь української мови С сичати |
сичик ▶ |
|
Сича́ти, чу́, чи́ш, гл. О змѣяхъ, гусяхъ: шипѣть. Вилазить гадюка, та й сичить. Рудч. Ск. I. 146. Гуси сичали. Гліб. О людяхъ: издавать долго тянущійся звукъ с.