Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/скажений

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
С
скажений
Берлін: Українське слово, 1924

Скаже́ний, а, е. 1) Бѣшенный. Скажена собака. 2) О человѣкѣ: бѣшенаго, вспыльчиваго характера. Мати скажена, а син ще скаженіший. Лебед. у. Ум. Скажене́нький. Та той дід таки трохи скажененький, я це знаю.