Словарь української мови (1924)/скажений

by Борис Грінченко

◀ скавчати

Словарь української мови Борис Грінченко С скажений

скаженина ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Скаже́ний, а, е. 1) Бѣшенный. Скажена собака. 2) О человѣкѣ: бѣшенаго, вспыльчиваго характера. Мати скажена, а син ще скаженіший. Лебед. у. Ум. Скажене́нький. Та той дід таки трохи скажененький, я це знаю.