Словарь української мови (1924)/скаженкуватий
| ◀ скаженіти | Словарь української мови С скаженкуватий |
скаженюка ▶ |
|
Скаженкува́тий, а, е. Подверженный припадкамъ бѣшенства, злости. Він скаженкуватий трохи. Зміев. у.
| ◀ скаженіти | Словарь української мови Борис Грінченко С скаженкуватий |
скаженюка ▶ |
|
Словарь української мови — С
скаженкуватий
Борис Грінченко
1924
Скаженкува́тий, а, е. Подверженный припадкамъ бѣшенства, злости. Він скаженкуватий трохи. Зміев. у.