Словарь української мови (1924)/сказ
Зовнішній вигляд
◀ скаженюка | Словарь української мови С сказ |
сказати ▶ |
|
Ска́з, зу, м. 1) Бѣшенство. Грин. II. 20. Чоловік мій, мов який сказ на його напав, що день тобі у Бога бурла б'є та каламуте. Екатер. г. 2) = Огріх. Ананьевск. у. 3) Мѣсто въ полотнѣ, гдѣ остался слѣдъ спутанныхъ при тканіи нитокъ. МУЕ. III. 20.