Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/сказ

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
С
сказ
Берлін: Українське слово, 1924

Ска́з, зу, м. 1) Бѣшенство. Грин. II. 20. Чоловік мій, мов який сказ на його напав, що день тобі у Бога бурла б'є та каламуте. Екатер. г. 2) = Огріх. Ананьевск. у. 3) Мѣсто въ полотнѣ, гдѣ остался слѣдъ спутанныхъ при тканіи нитокъ. МУЕ. III. 20.