Словарь української мови (1924)/скалити

by Борис Грінченко

◀ скализуб

Словарь української мови Борис Грінченко С скалити

скалитися ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Ска́ли́ти, лю́, ли́́ш, гл. 1) Занозить. Ноги собі скалить, а чоботи на кию носить. Ном. № 10230. 2) Скалить, оскаливать, обнажать. Скалить зуби, як собака. Ном. № 12639. 3) Сильно бить, разбивать въ щепки. Угор. 4) Браниться, ругаться. Угор.