Словарь української мови (1924)/скалля

by Борис Грінченко

◀ скалкуватий

Словарь української мови Борис Грінченко С скалля

скалник ▶

Берлін: Українське слово, 1924

I. Ска́л(л)я, ля, с. соб. 1) Клепки бочки, кадки. Желех. 2) Лучина, щепка. Вх. Зн. 63. II. Ска́л(л)я, ля, с. соб. Скалы, обломки скалъ, камни. Вх. Зн. 63. Вх. Лем. 464.