Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/скаляти

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
С
скаляти
Берлін: Українське слово, 1924

Скаля́ти, ля́ю, єш, гл. 1) Испачкать, замарать. 2) Запятнать. Хто не хоче скаляти золотої слави своєї, той гайда з нами за пороги. К. ЧР. 378.