Словарь української мови (1924)/скаржити

by Борис Грінченко

◀ скаргуватися

Словарь української мови Борис Грінченко С скаржити

скаржитися ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Ска́ржити, жу, жиш, гл. — кого́. Подавать жалобу на кого. Вишукавсь якийсь родич шинкарю небіжчику, що скаржити прийшов. МВ. II. 192. Вже їго перед паном Богом скаржит. Гн. II. 227.