Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/скарлючитися

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
С
скарлючитися
Берлін: Українське слово, 1924

Скарлю́читися, чуся, чишся, гл. Согнуться, скорчиться. Зігнута постать удвоє перегнулась, скарлючилась. Мир. Пов. II. 111.