Словарь української мови (1924)/скатувати

by Борис Грінченко

◀ скатерчина

Словарь української мови Борис Грінченко С скатувати

скаучати ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Скатува́ти, ту́ю, єш, гл. 1) Измучить, истязаніями, пыткой. Увидів Христа такого скатованого. Гн. I. 115. 2) Казнить. Чуб. V. 841. Бабину дочку прив'язав коню до хвоста й пустив у поле. Так її скатували. Рудч. Ск. II. 53.