Словарь української мови (1924)/сквапний
| ◀ сквапливо | Словарь української мови С сквапний |
сквар ▶ |
|
Сква́пний, а, е. 1) = Сквапливий. 2) Падкій. Котл. Ен. IV. 11. О, він сквапний на те, щоб крадене купувати. Волч. у.
| ◀ сквапливо | Словарь української мови Борис Грінченко С сквапний |
сквар ▶ |
|
Словарь української мови — С
сквапний
Борис Грінченко
1924
Сква́пний, а, е. 1) = Сквапливий. 2) Падкій. Котл. Ен. IV. 11. О, він сквапний на те, щоб крадене купувати. Волч. у.