Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/скеміти

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
С
скеміти
Берлін: Українське слово, 1924

Скемі́ти, млю́, ми́ш, гл. 1) Колоть, ныть, болѣть. Скимит в зубі, в ушах. Вх. Зн. 63. 2) Жужжать. Муха скемит. Вх. Зн. 63.