Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/скидя

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
С
скидя
Берлін: Українське слово, 1924

Скидя́, нар. Бросая, броскомъ. Ударив мене скидя довбешкою, не зруч. Кобел. у. (Залюб.).