Словарь української мови (1924)/скликанець

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
С
скликанець
Берлін: Українське слово, 1924

Скликанець, нця, м. Призывной колоколъ, небольшой колоколъ на колокольнѣ. Ум. Склика́нчик. Ось уже до божого дому скликанчик кличе. Г. Барв. 253. Перше бовкне у скликанчик, а далі в другий, потім у підстарший та в старший та й во всі разом. ЗОЮР. II. 285.