Словарь української мови (1924)/скликанець
Зовнішній вигляд
◀ склик | Словарь української мови С скликанець |
скликання ▶ |
|
Скликанець, нця, м. Призывной колоколъ, небольшой колоколъ на колокольнѣ. Ум. Склика́нчик. Ось уже до божого дому скликанчик кличе. Г. Барв. 253. Перше бовкне у скликанчик, а далі в другий, потім у підстарший та в старший та й во всі разом. ЗОЮР. II. 285.