Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/склювати

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
С
склювати
Берлін: Українське слово, 1924

Склюва́ти, люю́, є́ш, гл. Поклевать. Я покрию свого миленького слідочок, щоб вітер не звіяв, пташки не склювали. Чуб. V. 16.