Словарь української мови (1924)/склювати
| ◀ склюбачитися | Словарь української мови С склювати |
сключитися ▶ |
|
Склюва́ти, люю́, є́ш, гл. Поклевать. Я покрию свого миленького слідочок, щоб вітер не звіяв, пташки не склювали. Чуб. V. 16.
| ◀ склюбачитися | Словарь української мови Борис Грінченко С склювати |
сключитися ▶ |
|
Словарь української мови — С
склювати
Борис Грінченко
1924
Склюва́ти, люю́, є́ш, гл. Поклевать. Я покрию свого миленького слідочок, щоб вітер не звіяв, пташки не склювали. Чуб. V. 16.