Словарь української мови (1924)/скоблити

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
С
скоблити
Берлін: Українське слово, 1924

Скобли́ти, лю, лиш, гл. Скоблить, скрести. Скоблити бульбу. Самбор. у. въ Галиц. Вх. Зн. 63.