Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/скопич

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
С
скопич
Берлін: Українське слово, 1924

Ско́пич, ча, м. ? Скопичу луста, погоничу луста, а малому дитяті скоринка. Нп.