Словарь української мови (1924)/скорбота

by Борис Грінченко

◀ скорбний

Словарь української мови Борис Грінченко С скорбота

скорботний ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Скорбо́та, ти, ж. Скорбь, печаль. Лукаш. 66. КС. 1882. Х. 184. Зруйнували Запорожжя та й забрали клейноти; наробили сіромахам превеликої скорботи. Нп. О. 1862. VIII. Іскарай вас, милий Боже, великою да скорботою. Чуб. V. 549.