Словарь української мови (1924)/скорняти
| ◀ скорні | Словарь української мови С скорняти |
скоро ▶ |
|
Скорня́ти, ня́ю, єш, гл. Разбудить. Скорней єго. Вх. Зн. 64. Ліпше грати тихо, тихо, аби братів не скорняти. Федьк. I. 41. 2) Согнать. Вх. Зн. 64.
| ◀ скорні | Словарь української мови Борис Грінченко С скорняти |
скоро ▶ |
|
Словарь української мови — С
скорняти
Борис Грінченко
1924
Скорня́ти, ня́ю, єш, гл. Разбудить. Скорней єго. Вх. Зн. 64. Ліпше грати тихо, тихо, аби братів не скорняти. Федьк. I. 41. 2) Согнать. Вх. Зн. 64.