Словарь української мови (1924)/скородити

by Борис Грінченко

◀ скоробреха

Словарь української мови Борис Грінченко С скородити

скородільник ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Скородити, джу, диш, гл. Бороновать передъ посѣвомъ. Вас. 196. Чуб. VII. 401. Він оре, скороде, конопельки сіє. Мет. 309. Се ще вилами писано, а граблями скороджено. Ном. № 6821.