Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/скором

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
С
скором
Берлін: Українське слово, 1924

Ско́ром, му, м. Скоромное. Скільки скорому, стільки й гріха. Левиц. I. У середу нічого скоромом запихатися. Харьк. г.