Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/скоромитися

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
С
скоромитися
Берлін: Українське слово, 1924

Скоро́митися, млюся, мишся, гл. Скоромиться. Як і сього соромиться, то ніколи і скоромиться. Ном. № 3202.