Словарь української мови (1924)/скоромитися
| ◀ скоромити | Словарь української мови С скоромитися |
скоромний ▶ |
|
Скоро́митися, млюся, мишся, гл. Скоромиться. Як і сього соромиться, то ніколи і скоромиться. Ном. № 3202.
| ◀ скоромити | Словарь української мови Борис Грінченко С скоромитися |
скоромний ▶ |
|
Словарь української мови — С
скоромитися
Борис Грінченко
1924
Скоро́митися, млюся, мишся, гл. Скоромиться. Як і сього соромиться, то ніколи і скоромиться. Ном. № 3202.