Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/скочувати

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
С
скочувати
Берлін: Українське слово, 1924

Ско́чувати, чую, єш, сов. в. скоти́ти, чу́, тиш, гл. Скатывать, скатить, взваливать, взвалить. Скоти сей камінь наниз. Хотіли удвох скотити на віз того кабана…, а я його й сам скочу. Рудч. Ск. I. 157.