Словарь української мови (1924)/скоїтися

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
С
скоїтися
Берлін: Українське слово, 1924

Ско́їтися, їться, гл. безл. Произойти, случиться (преимущ. о дурномъ). Загоїться поки вісілля скоїться. Посл.