Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/скракник

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
С
скракник
Берлін: Українське слово, 1924

Скракни́к, ка́, м. 1) Часть ткацкаго станка. См. Верстат. Шух. I. 255. 2) Часть маслобойни. См. Олійниця. Шух. I. 163.