Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/скребнути

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
С
скребнути
Берлін: Українське слово, 1924

Скребну́ти, бну́, не́ш, гл. Одн. в. отъ скребти. Скребнув редьку, що аж із хати тікай. Ном. № 3448.