Словарь української мови (1924)/скреготати

by Борис Грінченко

◀ скреготання

Словарь української мови Борис Грінченко С скреготати

скреготня ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Скрегота́ти, чу́, чеш, гл. 1) Скрежетать. Зубами скрегоче. Шевч. 2) Стрекотать. Ой в лісі, лісі сова скрегоче. Чуб. V. 683. Оце мабуть дощ буде, що так скрегочуть жаби. 3) Болтать, скоро и много говорить. Скрегоче, мов сорока на вербі.