Словарь української мови (1924)/скринька

by Борис Грінченко

◀ скринчина

Словарь української мови Борис Грінченко С скринька

скриня ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Скри́нька, ки, ж. 1) Ум. отъ скриня. 2) Ларчикъ, шкатулка. Виніс скриньку з грошима, а мабуть було у їй сот три рублів. Кв. I. 96. 3) Часть ремісника́ (см.). Шух. 1. 257. Ум. Скри́нечка.