Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/скричати

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
С
скричати
Берлін: Українське слово, 1924

Скрича́ти, чу́, чи́ш, гл. Закричать. Хочу скричати — дух мені захопило. МВ. (О. 1862. III. 41)