Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/скровавити

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
С
скровавити
Берлін: Українське слово, 1924

Скровави́ти, влю́, ви́ш, гл. = Скрівавити. Ой ти ж мужа, ой ти ж мужа, істребила, всі сінечки скровавила. Чуб. V. 840.