Словарь української мови (1924)/скрізь
Зовнішній вигляд
◀ скрівавити | Словарь української мови С скрізь |
скріпляти ▶ |
|
Скрізь, нар. Вездѣ. Скрізь добре, де нас нема. Ном. Скрізь гармидер та реготня в хаті і на дворі. Шевч. 2) Всегда, постоянно. Він скруозь так робить, — так і вчора й позавчора було. Черн. г.