Словарь української мови (1924)/скрізь

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
С
скрізь
Берлін: Українське слово, 1924

Скрізь, нар. Вездѣ. Скрізь добре, де нас нема. Ном. Скрізь гармидер та реготня в хаті і на дворі. Шевч. 2) Всегда, постоянно. Він скруозь так робить, — так і вчора й позавчора було. Черн. г.