Словарь української мови (1924)/скубти

by Борис Грінченко

◀ скубсти

Словарь української мови Борис Грінченко С скубти

скубтися ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Ску́бти, бу, (блю́), бе́ш, гл. Дергать (шерсть), щипать, ощипывать, драть (за волосы). Кудельки не скубла. Мет. 213. Скублю (скубу) не пера, їм не м'ясо. Ном., стр. 293, № 92. Чужий лоб скубти, треба й свого наставити. Ном. № 11931. На припоні коні отаву скубуть. Шевч.