Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/скуп

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
С
скуп
Берлін: Українське слово, 1924

Скуп, пу, м. Плата, вознагражденіе; взятка. Хвершал за лікарство бере скуп. Лохв. у. Одно скуп беруть з людей дяки за науку, а наука та.... Лебед. у. Бере скуп з людей посередник. Канев. у.