Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/скупий

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
С
скупий
Берлін: Українське слово, 1924

Скупи́й, а́, е́. Скупой. Да скупа собі баба, так щоб не наймать наймита, посилає зятя пасти коні. ЗОЮР. I. 46. Ум. Скупе́нький, скупе́сенький.