Словарь української мови (1924)/скупувати
Зовнішній вигляд
◀ скупощі | Словарь української мови С скупувати |
скупуватий ▶ |
|
Скупува́ти, пу́ю, єш, гл. Скупиться. К. МБ. XII. 277. Ой ти, мамо, не скупуй, поганого не купуй. Нп. Хто скупує, той двічи купує. Посл.