Словарь української мови (1924)/скучно
Зовнішній вигляд
◀ скучник | Словарь української мови С скучно |
скушати ▶ |
|
Ску́чно, нар. Скучно. Чи головка болить, чи на серденьку нудно, чи за отцем, матусею скучно? Грин. III. 263. Ум. Скучне́нько, скучне́сенько. Стало мені скучненько. Чуб. V. 750.