Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/скін

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
С
скін
Берлін: Українське слово, 1924

Скін, ско́ну, м. 1) Кончина, смерть. 2) Конецъ, предѣлъ.