Словарь української мови (1924)/скінчити

Додати посилання
Матеріал з Вікіджерел
◀ скінчення Словарь української мови
Борис Грінченко
С
скінчити 		скінчитися ▶
Берлін: Українське слово, 1924

Скінчи́ти, чу́, чи́ш, гл. Окончить. Чи вже скінчив твої жорстокі речі? К. Іов. 35.

Отримано з https://uk.wikisource.org/w/index.php?title=Словарь_української_мови_(1924)/скінчити&oldid=499436