Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/скінчити

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
С
скінчити
Берлін: Українське слово, 1924

Скінчи́ти, чу́, чи́ш, гл. Окончить. Чи вже скінчив твої жорстокі речі? К. Іов. 35.