Словарь української мови (1924)/скіпа
| ◀ скінчитися | Словарь української мови С скіпа |
скіпання ▶ |
|
Скі́па, пи, ж. Щепка. Угор. Висох як скіпа. Ум. Скі́пка, скі́почка. Кому йдеться, то й на скіпку прядеться. Ном. № 1668. Скіпочку засвітила. Гол. I. 58.